Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Ловите стилизованный монолог от наркомана комика, который расскажет вам о своих приключениях с ЛСД и морским отдыхе. Поехали!
Гайз, ай купил ЛСД!
Вот такая штука — закладки, прокачанные до макса. Я, конечно, ждал, когда же они прилетят. Сидел, как на иголках, аккуратно перебирая свои шурупы, мару и шугань, которые мне подарил другой наркоман-комик. Но, дамы и господа, это уже другая история.
Так вот, когда день Х настал, я попросил марихуанку остаться дома и взял только свои ЛСД-закладки и понюшку. Чтобы быть уверенным, что меня не треснет от перспективы поездки на море.
А как же, если вдруг нарвусь на пустышку? Нет, я решил подстраховаться и взять с собой дозняк другого наркотика, чтобы был план Б. А то вдруг не получится употреблять ЛСД на море? Ведь, как вы понимаете, это серьезный вопрос. А план Б — всегда полезная штука.
На море с ЛСД!
Вот и я, ухватившись за свою сумку с наркотиками, отправился в путешествие. Сел в автобус и включил свою неповторимую комическую минутку — потрясающий взгляд на самую серьезную ситуацию.
Вот и море! Глянул я на него, задумчивый, и понял, что сейчас самое время для ЛСД. Приготовился к вдоху понюшки, сделав маленькую паузу, чтобы вызвать моментальный шок у окружающих.
Мои друзья, это было нечто! Такое чувство, будто я прокатился на самой извилистой американской горке. Волны моря были как нарисованные шарики, прыгающие вокруг меня. Я снимал видео, пытаясь передать всю эмоциональность происходящего. Но, к сожалению, мои пальцы вели себя слишком непредсказуемо. В результате видео оказалось всего лишь замыленным снимком моих пальцев. Ну и ладно, это же было мое приключение, а не олимпийская запись.
Что я сделал?
После первого дозняка, я решил прогуляться по пляжу. На этот раз без камеры, чтобы полностью насладиться своим внутренним состоянием и окружающей красотой. И что я там увидел, господа? Откройте таблицу и подготовьтесь!
| Убежище наркоманов |
Уютная кабинка |
Сказочные фигуры |
| Группа людей, улыбающихся и наслаждающихся жизнью. |
Мне удалось открыть для себя идеальное место, где можно почувствовать себя в безопасности. |
Их формы менялись, как будто было видно, как они уходят во времени. |
| Какая-то магия заставляла их сиять. |
Это был такой уютный уголок, что я хотел остаться там навсегда. |
Как будто сказочные герои начали оживать и выходить за пределы иллюстраций. |
Мне удалось присоединиться к ним и поделиться своим счастьем. |
Я остался там сколько-то времени, что даже не заметил, как они стали моей семьей. |
И теперь я знал, что сказки не только рождаются в книгах, но и в нашей реальности. |
Какой я был наркоман-путешественник! Вдыхая эту понюшку ЛСД, я пережил сказку наяву. Прошелся по пляжу, рассказывая шутки и разыгрывая комические сценки, которые, кстати, были понятны только мне и парочке местных жителей, не отрывавшихся от моих выходок.
Какая же была победа!
Когда наступило время уходить, я уже чувствовал себя частью этого места. Я оставил там кусочек своей души, чтобы возвращаться всегда, когда будет нужна доза адреналина. И вот, с этой мыслью, я сел в автобус и отправился обратно домой. Зная, что море и ЛСД всегда будут ждать меня. Ведь у нас есть своя семья и настоящий лучший друг — наркотики.
Вот такая история, господа! А я пошукаю еще новые приключения, чтобы рассказать вам в следующий раз!
